Відділення релігієзнавства ІФ НАН України і державні органи влади у сфері релігії: історія взаємин та основні напрямки співпраці (до 100-річчя Національної Академії наук України)

Колодний Анатолій
Филипович Людмила
Відділення релігієзнавства ІФ НАН України і державні органи влади у сфері релігії: історія взаємин та основні напрямки співпраці (до 100-річчя Національної Академії наук України)
Анотація. В статті розглядається співпраця академічних науковців і державних органів влади в сфері релігій, коли релігієзнавці виступають теоретиками державно-церковних відносин, будуючи методологічні фундаменти для наукових підходів з утвердження гармонійних відносин держави і церкви. Досвід практичного релігієзнавця формує експерта в різних сегментах релігійного життя, який діагностує конфліктні ситуації між державою і релігійними організаціями, виступає медіатором в їх подоланні, прогнозує короткострокові і далекострокові перспективи змін релігійної ситуації. Академічні релігієзнавці при всій об’єктивності і критичності налаштовані конструктивно щодо відносин між державою і церквою, вважаючи державу гарантом свободи совісті і віросповідання в Україні.
Ключові слова: державно-церковні відносини, моделі державно-церковних відносин, партнерство, релігієзнавча експертиза, експертна рада.
 
Abstract. The article «Religious Studies Department of National Academy of Sciences and State authorities in the field of religion: the history of relationships and the main directions of activity» deals with the cooperation of academic scholars and state authorities in the field of religions, when religious studies researchers act as theoreticians of state-church relations, building methodological foundations for scientific approaches in establishing of harmonious relations between the state and the church. The experience of a practical religious studies scholar forms an expert in various segments of religious life who diagnoses the conflict situations between the state and religious organizations, acts as a mediator in their overcoming, predicts short- and long-term prospects for changing religious situations. Academics, with all objectivity and criticism, are constructive about relations between the state and the church, considering the state the guarantor of freedom of conscience and belief in Ukraine.
Key words: state-church relations, models of state-church relations, partnership, religious studies expertise, expert council. 
Вступ. Незалежний статус України як держави актуалізував появу і розвиток такої наукової сфери як релігієзнавство. Перед науковцями постало завдання переосмислити певні сфери життя, зокрема духовну в частині її релігійного сегмента. Суспільна потреба у виробленні наукового підґрунтя для відповідно нової політики держави у її відносинах з релігією та її інституціями реалізувалася у створенні Президією НАН України 26 червня 1991 року при Інституті філософії автономного Відділення релігієзнавства.
На плечі нового колективу звалилася маса наукових проблем, які потребували негайного вирішення. Перш за все потрібно було дати нове бачення релігії, позбавивши її опійних оцінок, запропонувати нову методологію її дослідження, тобто визначитися в науковому розумінні феномену релігії в її структурі і функціональності, об’єктивно відтворити історію релігій в її українському вияві, сформулювати наукове ставлення до плюральності релігійного життя, науково опанувати конфесійне багатоманіття релігійного поля країни. Це вимагало розширення наукового розуміння свободи совісті та віросповідань, свободи релігії і церкви, прав людини сповідувати будь-яку релігію. Найбільш затребуваними стали теми, пов’язані із присутністю релігії в українському суспільстві, теми з державно-церковних і міжконфесійних відносин. Постала потреба обґрунтувати необхідність заміни патронства на партнерство в державно-церковних відносинах, усвідомлюючи обмеженість природної толерантності українців, передбачити конфліктність на релігійному ґрунті і запропонувати шляхи її подолання через конструктивний діалог і взаєморозуміння між конфесіями. Співпраця із держорганами актуальна і сьогодні, особливо в умовах війни, тому важливо проаналізувати успіхи, критично осмислити недоліки, накреслити перспективи у науковому супроводі державно-церковних і міжконфесійних відносин.
[button text=”Перегялнути Статтю” icon=”fa-star” style=”float-btn” color=”theme” url=”https://ure-online.info/prints/txt/2018_vr_dcv_academy.pdf”]

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Leave a comment

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: